Призрачно все в этом мире бушующем, есть только миг за него и держись
Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь!

.............................................................................................................................. Л. Дербенев
 


НАША ПЕСНЯ


ФОТОСЕСИИ
 
 
КЛИПЫ 
 
 
ФОТОАЛЬБОМЫ 
 
 
КНИГИ 


МИР УВЛЕЧЕНИЙ


 
поиск по сайту
МЕНЮ
Заглавная
БИБЛИОТЕКА
ИССЛЕДОВАНИЯ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ФОТОАЛЬБОМЫ
ВИДЕО
ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ
КУЛИНАРИЯ
РУКОДЕЛИЕ
Любознательным
НА ДОСУГЕ
ФАЙЛЫ
Пишите
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Библиотечный информационно-образовательный Портал
Мой дом

"Бібліофан" Дискусійний клуб

"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Посетителей
На сайте 240 гостей

Заглавная arrow РУКОДЕЛИЕ  arrow Вышиваем arrow Вишивання обкруткою

Вишивання обкруткою

    Швом обкрутка (рос, «навивка») вишивають дрібні рослинні узори, якими прикрашають одяг, білизну, носовички, серветки. Цей шов називають іще рококо, а у народних вишивках — кучері, баранячий стіг, закрутка. У західних областях України обкруткою — баранячим стегом — з червоних або чорних вовняних ниток, покладених навскісними стібками, колись густо вкривали рукава жіночих сорочок та пілки кептарів.
     Ця вишивка потребує навичок і вміння. Для роботи потрібні нитки муліне, шовкові, вовняні та довгі голки.
   Техніка виконання обкрутки схожа на вишивання вузликами, тільки на голку набирають не три — пять, а багато витків, які утворюють джгутики-пелюстки тієї чи іншої квіточки: ромашки, троянди, хризантеми тощо.
     У народних вишивках обкрутку виконують так, як показано на рис. 94. Спробуйте і ви. Спочатку на тканині олівцем позначте дві горизонтальні лінії. Це і буде довжина стібка-джгутика. Нитку закріпіть зісподу і виведіть на лицевий бік через прокол 1.
     Відступивши трохи назад, зліва направо, зробіть прокол 2 і виведіть вістря голки знову через прокол 1 (рис. 94 а, б). Не витягуючи голки, кінчик її обкрутіть ниткою стільки разів, щоб джгутик по довжині дорівнював стібку (рис. 94 в). Притримуючи обкрутку пальцем лівої руки, протягніть крізь неї голку з ниткою. Закріпіть її, вколюючи голку у прокол 2 і виводячи вістря через прокол 3 (рис. 94 г). Другий джгутик почніть, відступивши трохи назад, і виведіть голку через проколи 4 і 3 (рис. 94 д). Далі все повторюйте, як і перше. Стібки-джгутики можуть бути і навскісні, і вертикальні (рис. 94 є). Для такої вишивки можна використати узори півхрестом і хрестиком: кожен джгутик відповідатиме стібку або хрестику на узорі.
     Для вишивання квітів (рис. 95) узор на тканину переводять штрихами або крапками, як показано на рис. 95 а.
      Якщо треба вишити ромашку, нитку виводять на лицевий бік в центрі квітки (прокол 1), стібком «назад голку» справа наліво вводять нитку в тканину в кінці майбутньої першої пелюстки (прокол 2) і виводять зісподу у прокол 1 (1 — 2—-1, рис. 95 б). На вістря голки навивають нитку, щоб довжина джгутика відповідала довжині пелюстки (рис. 95 в, г). Протягують голку з ниткою крізь джгутик і повертають голку в прокол 2, виводячи вістря у прокол З (2—3), поряд з проколом 1, де починатиметься нова пелюстка (рис. 95 д, є). Другу пелюстку можна робити трохи коротшу або довшу. Серединку квіточки вишивають вузликами жовтого кольору. Для хризантеми джгутики треба робити довші, ніж відстань між проколами (рис. 95 є). Дугоподібні стібки викладають на тканині і закріплюють потайним швом.
     Стібки-джгутики троянд закріплюють маленькими стібками-нерехватами. Гілочки вишивають стебловим швом, а листочки швом петля уприкріп. Пелюстки круглої троянди роблять, щоразу набираючи на голку відрізок тканини, менший за довжину навитого джгутика, і викладають по узору (рис. 96). 
     Шов обкрутка, як правило, поєднується з іншими декоративними швами: вузликами — для серединок квітів, уприкріп — для листочків, штриховою гладдю тощо. Обкруткою можна прикрасити ланцюжковий шов, при кріплюючи петельку стібком з обкруткою.

   Шов ягідка (рис. 97). Цим швом вишивають ягоди горобини, порічок і смородини, які ніби висять на гілочці.  Починають роботу з нижньої точки першої ягідки. Закріплюють нитку і виводять її на лицевий бік (прокол 1). Потім роблять прокол 2 зверху ягідки і виводять голку в прокол І (1—2—1), не витягуючи її з тканини, на відстані, рівній довжині ягідки (рис. 97 а). Після цього витягують нитку з голки і справа наліво туго накручують її на голку 7—8 разів (рис. 97 б). Останній раз нитку, яка знаходиться знизу, під голкою, піднімають вгору і обкручують голку петелькою у вигляді вісімки (рис. 97 в). Закінчивши обкрутну, знову затягують нитку в голку. Притримуючи накручену ягідку великим пальцем лівої руки, обережно протягують голку з ниткою донизу, закріплюють одним-двома стібками і виводять голку з вивороту у верхню петельку вісімки (рис. 97 г). Верхню частину ягідки прикріплюють до тканини маленьким стібком, а голку виводять у місце розташування нової ягідки (рис. 97 д), яку вишивають таким самим способом.
    Стебла, листочки, ніжки ягідок виконують строчкою або стебловим швом; гілочки — гладдю, швом козлик, російською гладдю. 

 

<Предыдущая   След.>

MiGG&Co. 
http://добавить-сайт.in.ua  http://посещаемость-сайта.com.ua  http://работа-для-девушек.kiev.ua