Призрачно все в этом мире бушующем, есть только миг за него и держись
Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь!

.............................................................................................................................. Л. Дербенев
 


НАША ПЕСНЯ


ФОТОСЕСИИ
 
 
КЛИПЫ 
 
 
ФОТОАЛЬБОМЫ 
 
 
КНИГИ 


МИР УВЛЕЧЕНИЙ


 
поиск по сайту
МЕНЮ
Заглавная
БИБЛИОТЕКА
ИССЛЕДОВАНИЯ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ФОТОАЛЬБОМЫ
ВИДЕО
ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ
КУЛИНАРИЯ
РУКОДЕЛИЕ
Любознательным
НА ДОСУГЕ
ФАЙЛЫ
Пишите
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Библиотечный информационно-образовательный Портал
Мой дом

"Бібліофан" Дискусійний клуб

"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Посетителей
На сайте 191 гостей
ХАРАКТЕРИСТИКА Й АНАЛІЗ ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Исследования
Написано - Г. Мищенко   

    Відомо, що вища освіта з'явилася в Європі як відповідь на суспільну потребу в наданні невеликій частині громадян найвищого рівня фахових знань, що спонукалося соціальним та індустріальним розвитком суспільства. На початку другої половини ХХ сторіччя у розвинених країнах відбувся перехід від елітної до масової вищої освіти. Це був єдиний шлях до економічного і соціального прогресу суспільства, адже він мав базуватися на належному науковому і кадровому забезпеченні.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА Й АНАЛІЗ ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
   У роки після другої світової війни отримати вищу освіту для українського юнака чи дівчини означало отримати надійний засіб підвищення свого суспільного статусу і можливості займатися привабливішою, працею ніж та, що випала на долю батьків. Сформований у ті роки клімат поваги до вищої освіти й потяг молоді до її отримання з плином часу не зник. Проте сталися зміни. Частина фахів повністю чи частково втратила привабливість, ускладнилося визначення рейтингу закладів вищої освіти, номенклатура спеціальностей, яких готує вища школа не відповідає сучасним потребам економіки.

У часи післявоєнного формування вища школа керувалася настановами забезпечити кадрами військово-промисловий комплекс для перемоги у змаганні з усіма розвиненими капіталістичними країнами. На початку 90-х років більша частина студентського контингенту України готувалася стати фізиками та інженерами, лише кілька відсотків - юристами, майже ніхто - фахівцем для роботи в умовах ринкової економіки.

У 1993 р. група експертів проаналізувала розподіл українських студентів за фахами. Результати були такі:

  1. Інженерні і технологічні напрямки, транспорт, зв'язок - 41%.
  2. Сільське господарство - 14%.
  3. Охорона здоров'я - 14%.
  4. Гуманітарні науки, економіка, право - 11%.
  5. Педагогічні науки - 9%.
  6. Мистецтво, фізична культура і спорт - 11%.
  7. У недалекому минулому найбільш привабливим для молоді були ті заклади, що готували до наукової роботи, а рейтинг та реноме таких закладів визначався легко і швидко шляхом підрахунку відсотка докторів та кандидатів наук у викладацькому складі.

    Стосовно сьогодення, на жаль, прискорені і глибокі зміни у вищій освіті України відбуваються без прогнозування та планування, стеження за розподілом вступників і забезпечення раціональності та перспективності такого розподілу. Розвинені країни світу останні два десятки років мало змінювали розподіли студентів за спеціальностями. Якщо брати узагальнені середні показники, для
розвинених країн світу відносні потреби у різних фахівцях та розподіл студентів за спеціальностями наведено в таблиці 1:

Таблиця 1

Типовий розподіл контингенту студентів розвинених країн за групами спеціальностей (початок 90-х років)

Спеціальності

%

Спеціальності

%

1. Право і соціально-економічні

25-32

6. Вчителі і вихователі

6-9

2. Мови і гуманітарні

15-18

7. Всі види мистецтва

4-6

3. Математика і природничі

12-15

8.Сільське госп. і лісівництво

2-4

4. Інженерно-технічні

15-19

9. Військова справа

3-7

5. Медицина й охорона здоров'я

7-12

10. Спорт та інші

1-2

 

Українська вища школа схильна до підготовки фахівців дуже вузької спеціалізації. Відмовляючись від загального і розвивального навчання на користь поглибленого "тренування", українські вузи пропонують такі знання та вміння, які можуть стати на заваді у випадку швидких змін на ринку праці, коли виникає необхідність докорінно змінювати фах чи засвоювати споріднену спеціальність. У ринкових умовах вимоги до професій на ринку праці будуть змінюватися достатньо часто.

Сьогодні існує незбалансованість між професійно-кваліфікаційною структурою випускників ВНЗ та сучасними потребами ринку праці, перенасиченого фахівцями і кваліфікованими робітниками з одних спеціальностей при невирішених проблемах працевлаштування інших. Разом з тим, розвиток приватних, комерційних підприємств, організацій потребує фахівців, зокрема управлінців з сучасною професійною та інтелектуальною підготовкою, широтою мислення, соціальне та психологічно активних. Отже, посилюється розбіжність між отриманою професійною підготовкою і потребами регіональної економіки, невідповідність вакантних робочих місць, посад фаховій підготовці молоді. Це обумовлено як інертністю реагування ВНЗ на зміну структури попиту на ринку робочої сили, так і розповсюдженням нових типів навчальних закладів, що готують кадри на комерційній основі і незалежно від попиту на них.

Можна говорити про ефективність тих ВНЗ, в яких фінансові та матеріальні ресурси розподіляються насамперед на навчальні програми, які приносять найбільшу віддачу, а збалансованість матеріальних та людських ресурсів забезпечує належне протікання навчального процесу. Так, в багатьох системах освіти західних країн вважається нормальним, коли вартість навчання визначається як типом вищого навчального закладу, так і застосовуваними навчальними програмами.


<Предыдущая   След.>

MiGG&Co. 
http://добавить-сайт.in.ua  http://посещаемость-сайта.com.ua  http://работа-для-девушек.kiev.ua