Призрачно все в этом мире бушующем, есть только миг за него и держись
Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь!

.............................................................................................................................. Л. Дербенев
 


НАША ПЕСНЯ


ФОТОСЕСИИ
 
 
КЛИПЫ 
 
 
ФОТОАЛЬБОМЫ 
 
 
КНИГИ 


МИР УВЛЕЧЕНИЙ


 
поиск по сайту
МЕНЮ
Заглавная
БИБЛИОТЕКА
ИССЛЕДОВАНИЯ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ФОТОАЛЬБОМЫ
ВИДЕО
ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ
КУЛИНАРИЯ
РУКОДЕЛИЕ
Любознательным
НА ДОСУГЕ
ФАЙЛЫ
Пишите
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Библиотечный информационно-образовательный Портал
Мой дом

"Бібліофан" Дискусійний клуб

"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Посетителей
На сайте 527 гостей

Заглавная arrow ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ arrow Новичку на заметку arrow Що треба знати, заводячи козу

Що треба знати, заводячи козу
Это полезно знать - Новичку на заметку

Серед свійських тварин кози -  це найбільш невибагливі і вигідні для присадибного господарства. Козине молоко перевершує коров'яче вмістом жиру, білків, кальцію, вітамінів, має високі смакові якості і підвищену бактерицидність. Завдяки цьому його рекомендують передусім людям   похилого віку із захворюваннями  печінки і жовчного міхура, а також немовлятам як підгодовування і заміна материнського молока. Козячий гній — найкраще добриво для садів і городів. Його треба у 2—3 рази менше, ніж коров'ячого, на ту саму ділянку. Для утримання кіз не треба великого приміщення, Присадибна ділянка розміром 0,1—0,15 га дозволяє прогодувати козу з приплодом.
      У високомолочноі кози вим'я добре розвинене, не провисає, з добре поставленими трохи вперед і в боки дійками середніх розмірів, без маститу. Обростання  вимені вовною не бажане. Удійність визначають безпосередньо при доїнні. Якщо вимя після доїння не зменшується в обсязі і не зморщується, така коза маломолочна.
      Парувальний період у кіз відбувається восени — з вересня по грудень. Період виношування плоду становить 150 діб. Козенята народжуються у лютому—квітні. Статева зрілість у кізочок настає у віці 5—7 місяців, але спаровувати їх найкраще у віці 18 місяців. Статева охота у кіз проходить активно, протягом 24—48 годин. Визначають  її за характерним меканням   і неспокоєм тварини, помахуванням хвостиком та іншими ознаками. Зовнішні статеві органи самок набрякають і червоніють. Кози під час охоти погано їдять і не пасуться, Якщо матка залишиться непокритою, охота повторюється через 15—20 діб.
      За 10—15 днів до окоту приміщення очищають від гною, білять вапняним молоком, підстилають суху підстилку, утеплюють двері і вікна, ліквідують протяги. За кілька днів перед окотом спостерігають за козою, щоб при необхідності подати допомогу. Наближення пологів визчити не важко: матка починає хвилюватися, лягає, встає, жалісно мекає. Вимя збільшується. Здорові, добре розвинені, середньої  вгодованості матки звичайно котяться без сторонньої допомоги  протягом 20—40 хвилин. Якщо матка після народження одного козеняти не заспокоюється, слід чекати другого, яке народиться через  10—15 хвилин після першого. Послід у матки виходить через 1—2 години після  пологів. Якщо вія не відділяється   протягом 4—5 г дин, треба звертатися до ветеринарного спеціаліста. Послід разом з мокрою підстилкою прибирають і закопують. У новонародженого козеняти звільняють рот, ніздрі и очі від слизу. Якщо пуповина не обірвалася, її обрізують на відстані 7—10 см від живота. І в тому, і в іншому випадку пуповину змазують настойкою йоду або розчином марганцевокислого калію. Козеня дають матері облизати, а потім витирають чистою сухою тканиною і кладуть у сухе тепле місце.
      Годівля. Потреба дорослої кози у зелених кормах влітку становить 5—8 кг, а грубих кормів взимку — 1,5— 2,5 кг на добу. Кози найкраще їдять степове і лісове сіно, потім висушені зелені бур'яни, сухе листя і гілки дерев з листям (віники), кукурудзяні стебла, картопляне, бурякове і гарбузове бадилля, а також солому і полову ярих культур. Дорослій козі на зиму треба заготовляти 700—800 кг різноманітного грубого керму, у тому числі не менше 200—250 кг сіна, а на голову молодняка на 30— 40 процентів менше. Гілковий корм заготовляють у червні— липні. Зрізують молоді пагони з листям довжиною 50—70 см, зв'язують у віники і розвішують на даху, де вони сохнуть 10—15 Діб. Не можна звязувати віники дротом і синтетичним шпагатом. Крім грубих кормів, козам дають суміш розмелених концентратів (0,3—1 кг на голову на добу) і соковиті корми; подрібнений гарбуз, буряки, ріпу, капусту та інші (2—4 кг на добу) сирими, а картоплю (1—2 кг уа добу)  вареною. Концентрати і картоплю найкраще згодовувати у вигляді пійла. При годівлі кіз слід дотримувати суворого розпорядку. Годувати їх треба тричі на день з однаковими інтервалами. В одну годівлю дають спочатку пійло, потім соковиті корми і в останню чергу - грубі. На ніч обовязково дають грубі корми, як правило, менш смачні. Якщо козам не дають пійло, їх напуваюгь частою нехолодною водою 2—3 рази на добу по 2,5—4 л кожного разу. Годівниця повинна бути влаштована так, щоб тварини не могли лазити в неї з ногами  і не псували керм. Влітку кіз найкраще пасти.
      Доїння кіз. Продуктивність кози знаною мірою залежить від правильного доїння і вмілого догляду за вименем. Коза при доїнні  повинна стояти спокійно, щоб доїти було зручно. При доїнні козі звичайно дають смачний корм. У пеошій половині лактації кіз доять тричі на добу, потім переходять на дворазове доїння. Перерва  між доїннями повинна бути однаковою; при триразовому — 8, при дворазовому — 12 годин. Молоко треба видоювати повністю, Останні порції містять вдвічі більше жиру. Систематичне недодоювання знижує надій і призводить до «присушування» вимені. Перед доїнням вимя витирають спочатку змоченим у теплій воді, а потім чистім   сухим рушником, ретельно миють руки. Наййращий спосіб доїння — кулаком, як і корів. Слід уникати змочування молоком дійок і вимені, бо це призводить до появи тріщин і маститу. Доїти треба швидко і безупинно. Повільне доїіння нервує козу і знижує надій. Після доїння вим'я витирають сухим рушником, а соски змазують вазеліном. Відро перед доїнням треба обвязувати марлею, щоб молоко не забруднювалося.
      Вирощування козенят. Існує два способи вирощування козенят: під матками і без маток. Перший спосіб простіший. Його найчастіша застосовують у пуховому і вовняному козівництві. Козенят утримують спільно з матками до З—4 місячного віку, потім віднімають, а маток доять 1,5— З місяці. Цей спосіб прийнятний і в молочному козівництві. Маломолочних маток з одним козенятком починають доїти через 1,5 місяці після окоту, коли козенятко навчиться добре їсти траву, сіно та інші корми. Маток з 2—3 козенятками починають доїти через 3—4 місяці після окоту, тобто після віднімання козенят. Дуже молочну козу можна доїти відразу після окоту і вирощувати під нею козенят. У цьому випадку частину молока не видоюють, а залишають козенятам, яких пускають до матки у перші дні 4—5, а в наступні — 3 рази на добу.
Вирощувати козенят без матки складніше. Після народження їх віднімають  від матері і годують із пляшечки з гумовою соскою або з мисочки. Молоко дають відразу після доїння або підігрітим до 38 градусів. У перші дні життя козенятка слід годувати тільки молозивом. Доцільніша відразу привчити малюка пити молоко з мисочки.
При вирощуванні  козеня під матками їх також підгодовують концентратами,  коренеплодами і сіном. Концентрати згодовують у вигляді борошна або дерті. Найкраще їх перемішувати з коренеплодами, які нарізують як локшину. Сіно зв'язують жмутиком і підвішують на висоті 30—40 см від підлоги. Незалежно від годівлі молоком козенят необхідно щодня напувати чистою нехолодною водою.
Віднімають козеня від матки у віці 3,5—4 місяців. Роблять це поступово, протягом 10—15 Діб. Козенят, яких відняли, утримують ізольовано протягом 13—15 діб. Коли вони відвикнуть ссати, їх можна утримувати разом  з матками. Якщо козенят нема де пасти, їм дають зелену масу з різнотрав'я (3—4 кг на голову за день).
См. также: Коза- дереза, О пользе козьего молока

<Предыдущая   След.>

MiGG&Co. 
http://добавить-сайт.in.ua  http://посещаемость-сайта.com.ua  http://работа-для-девушек.kiev.ua