Призрачно все в этом мире бушующем, есть только миг за него и держись
Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь!

.............................................................................................................................. Л. Дербенев
 


НАША ПЕСНЯ


ФОТОСЕСИИ
 
 
КЛИПЫ 
 
 
ФОТОАЛЬБОМЫ 
 
 
КНИГИ 


МИР УВЛЕЧЕНИЙ


 
поиск по сайту
МЕНЮ
Заглавная
БИБЛИОТЕКА
ИССЛЕДОВАНИЯ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ФОТОАЛЬБОМЫ
ВИДЕО
ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ
КУЛИНАРИЯ
РУКОДЕЛИЕ
Любознательным
НА ДОСУГЕ
ФАЙЛЫ
Пишите
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Библиотечный информационно-образовательный Портал
Мой дом

"Бібліофан" Дискусійний клуб

"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Посетителей
На сайте 170 гостей

Заглавная arrow Любознательным arrow Это интересно arrow Квітчано-зеленорунні простори України

Квітчано-зеленорунні простори України

       Квітчаний вінок флори України нараховує більше чотирьох тисяч видів судинних рослин, тобто папоротеподібних, голонасінних та квіткових. Усього ж, разом з нижчими рослинами — водоростями, слизовиками, грибами, лишайниками та мохоподібними,— на Україні нараховується понад 25 000 видів рослин. Дуже багаті і різноманітні володіння богині Флори на нашій землі. Це зумовлено багатством грунтово-кліматичних умов та складною історією розвитку рослинності землі української. Серед цього багатства с чимало красиво квітучих рослин, які постійно привертають до себе увагу, полюбились нашому народові.

        Як і люди, рослини мають свої “домівки”, свої “звички” та “характери”, тобто певні види рослин пристосовані до певних екологічних умов та до певних рослинних угруповань або фітосередовища. Одні ростуть у соснових лісах, інші — в широколистяних, ще інші — на луках чи болотах або на степових ділянках чи кам'янистих відслоненнях. Одні квіти ростуть у горах, а, інші — на рівнині, одні поширені на півдні, інші — на півночі. Але чимало й таких, що ростуть по всій Україні. Тому давайте в дуже загальних рисах поглянемо на те розмаїття умов, у яких зростають наші красиво квітучі види рослин.
      
Хоч наша республіка є одним з густонаселених районів Землі, проте площа під природною рослинністю та лісонасадженнями перевищує 19 мільйонів гектарів, тобто становить майже третину території республіки. Поширені такі типи рослинності: лісовий, степовий, лучний, болотяний, чагарниковий. Площа лісів становить майже дев'ять мільйонів гектарів, вигонів — до п'яти мільйонів, сіножатей — 2,6 мільйона і боліт — близько мільйона гектарів. Звичайно, все це далеко не первісна рослинність, адже сучасний рослинний покрив України значно відрізняється від того, який був тут у доісторичний час або, приміром, за часів Київської Русі. Під впливом господарської діяльності людини він зазнав великих змін. Та є ще куточки, де природа чарує людину своєю одвічною красою, де міняться розсипи барвистого квітограю. В першу чергу це наші заповідні території, на яких завдяки турботам Радянської влади охороняється національне багатство — природа.
        В цілому розподіл рослинного руна в республіці підпорядкований загальним зональним закономірностям, але грунтово-рослинні зони простягаються не в строго широтному напрямку, а з південного заходу на північний схід. На заході широколистяні ліси зміщені далеко на південь, а на сході — на північ. У гірських системах України чітко простежується вертикальна зональність у розподілі зеленого руна. Давайте поглянемо на особливості рослинного світу різних куточків України.
      На півночі республіки розкинувся лісовий край — Полісся. Його поділяють за особливостями рослинного світу на Західне, Правобережне, Лівобережне та Мале Полісся. Тут задумливо шумлять червоностовбурні вічнозелені соснові бори та чарівні мішані ліси — субори. Під їх шатром простелились рожево-бузкові килими медвяних вересовищ, рожево-фіолетові скатертини чебрецю, зеленіють щедрі природні плантації чорниці, лохини. Духмяніють густі білі шапинки суцвіть багна звичайного. Жаріють по болотах кулясті червоні ягідки болотяного винограду — журавлини; кораловими в'язаночками кислих плодів красується вічнозелена брусниця. Таємничу, якусь доісторичну зелену гущавину утворюють перисті вайї папоротей, м'яким пружним килимом стеляться мохи. А подекуди, немов облиті гарячою позолотою жовтих п'янких ароматних квітів, стоять кущі або й непролазні зарості рододендрона жовтого (“дряпоштану”), загадкової за своїм походженням на Поліссі рослини.
       Серед зеленого шумовиння очеретів та рогози і купин зелених або білих мохів блищать глазуровані віконця боліт, місцями вкриті білим пухом суцвіть пухівок. Просторо розливаються кришталево-сині озера, тихо, задумливо течуть поліські річки в зеленому вбранні берегів. А по берегах, серед зеленого плетива трав, ніжними блакитними очима проглядають незабудки, жовтіють химерні квітки півників болотяних, простими зонтиками рожевувато-білих квітів вискакує сусак, гарними запашними кремовими суцвіттями здіймається гадючник в'язолистий, цілі рожеві розливи на луках дав коронарія зозуляча, або зозулин цвіт.
        На південь від Полісся привільне розкинувся горбистий Лісостеп. Ботаніко-географи звичайно поділяють цю зону на Волинський, Західний, Правобережний, Лівобережний і Донецький Лісостеп. На півдні окремою вузенькою смужкою простягається ще Кримський Лісостеп, який ніби підпирає Кримські гори з півночі.
       Ця зона кучерявиться широколистяними лісами — дібровами та грабово-дубовими, а на сході липово-дубовими. Ліси чергуються з трав'яними просторами. Стеляться барвистим квітозорим килимом лучно-степові ділянки. Тут щирим золотом зоріє горицвіт весняний, аж очі вбирає мереживо ромен-зілля, або королиці, рубіновими іскорками горять гвоздики, красуються кремові суцвіття гадючника шестипелюсткового, здіймаються над зеленим ворсом трав фіолетові двогубі квітки шавлії, червоно-кармінові свічки суцвіть синяка червоного та багато інших.
       На заході могутньою зеленою раттю стоять Ростоцько-Опільські ліси. Тут, крім дубових та дубово-грабових, величаво здіймають свої крони тінисті букові ліси. А хіба можна описати красу весняного буйноцвіття наших широколистяних лісів? Тут і ніжні білі, наче з найвитонченішої порцеляни, пониклі підсніжники, і блакитні аж сині зірочки пролісків, і синьо-фіолетові пелюсточки цвіту печіночниці, і різнобарвні — рясту та медуниці, і справжнє квітчане шумовиння білоцвітої анемони дібровної, і золотисто-жовте сяяння пшінки. А влітку на лісових галявинах цілі розсипища коралово-червоних ароматних плодів суниць, чарівні букети жовто-фіолетових суцвіть перестрічу гайового, або брат-і-сестри. Рідкісну красу мають орхідні рослини.
       Ще далі на південь простягся Степ. Ботаніко-географи поділяють його на Правобережний, Лівобережний і Кримський злаково-лучний, Правобережний і Лівобережний злаковий Степ, Полиновий, Кримський та Керченський Степ. Степова зона — це безкраї поля золотих хлібів. Лише подекуди збереглися ділянки природної степової рослинності із сріблясто-перламутровими сивими косами перистих остюків ковили і чарівними квітчаними рослинами весни та раннього літа. Хіба ж бо не зачарують своєю красою карміново-червоні купини воронцю або півонії вузьколистої, фіолетові килими келихоподібних квітів сон-трави чи справжнісіньке море червоно-жовтих барв тюльпанів, ніжно-рожева піна пелюсток бобчука або мигдалю, справжні озерця безлічі блакитно-синіх незабудок та льону, непогамовне буйноцвіття білих кулястих суцвіть катрану?
       А ген, на берегах Сиваша та Азовського і Чорного морів розгорнулись солончаки, застелені густоворсистим килимом червонястих соковитих стебелець солянок. То тут, то там розкидані білі квіточки геліотропів, біло-бузково-рожеві букетики кермеків та гоніолімонів, кущики сарзанів. Понад солончаками, на підвищеннях простелились сизі скатертини полинових степів з жорсткими пучками листків тирси. В кінці літа тирса, наче грайлива дівчина, закрутить своє волосся, і степ закучерявиться безліччю цих своєрідних зеленувато-сріблястих зачісок, в які, ніби скіфські золоті запонки, вплетені рясні жовтогарячі суцвіття пижма тисячолистого, сизої грудниці та ортанти.
      Дуже своєрідний, особливий рослинний світ на відслоненнях крейди, вапняків, гранітів та на відкритих пісках, розкиданих по різних районах України. Кожне відслонення має своєрідне угруповання рослин, багато в яких тільки тут і зустрінеш.
       На заході нашої республіки здіймаються в піднебесся сині гори Карпати. Тут виділяють такі ботаніко-географічні райони: Закарпаття, Карпати, Прикарпаття. Гори вкриті могутніми колонадами букових лісів, темнохвойними пралісами, багатоколірними мозаїками заквітчаних царинок — післялісових лук, гущавиною субальпійського криволісся, соковито-зеленими субальпійськими луками — полонинами та наскельними куртинами альпійської рослинності. Тут, на гірських скелях, наче сріблясті зорі, що впали з глибокої синяви оксамитових небес, виблискують суцвіття легендарної квітки мужності і кохання — едельвейса, або білотки альпійської чи шовкової косиці. Бузково-фіолетовими багатопроменевими вірочками з золотими вічками красується айстра альпійська, золотиться арніка гірська, гордо здіймаються жовтоцвіті свічки тирличів, рожевою повінню заливають високогір'я пелюстки вічнозеленого чагарника рододендрона східнокарпатського, а нижче величаво височіють сонячно-гарячожовті суцвіття крем'яника гарного, гронами дзвоникоподібних квіток вискакує тирлич ваточникоподібний та багато інших.
       На самому півдні України здіймаються ще одні гори — Кримські. Тут виділяють Передгір'я та Гори Криму. Вони залиті південним сонцем, зодягнеш в зелені шати дубових, букових і соснових лісів. На південних схилах цих гір зростають оригінальні ліси з сосни кримської, або сосни Палласа. Ці ліси дуже відрізняються від північніших соснових борів. Сто.топо-дібні вершини гір вкриті лучно-степовим багатим і оригінальним за видовим складом руном трав'яної рослинності кримських яйл. Тут ніжними білими квіточками з плетива білоповстистих листочків проглядає “кримський едельвейс” — роговик Біберштейна, здіймаються різнобарвні квіти-келихи багатьох видів крокусів. У лісах же розкривають свої фантастичні квітки комперія кримська, ремнепелюстник козячий, багато зозулинців та інші цікаві рослини.
       А вузька смужка Південного берега Криму демонструє оригінальний середземноморський стиль володінь богині Флори. Тут суничники, дуби та ялівець деревоподібний переплелись із своєрідними заростями чагарників чисту кримського, соняник, жасмину та з гущавинами вічнозеленого рускуса, плетивом плюща кримського. Зелений світ рослин дає тут щедрі врожаї дикорослих плодів кизилу, лохотистої груші, горобини, глоду. Тут росте безліч зелених пришельців з багатьох теплих країн світу і серед них найбільш характерні для нинішнього пейзажу стрункий, оспіваний поетами кипарис та вічнозелений лавр. Коли по всій Україні ще володарює зима, тут уже в лютому розпускаються перші весняні квіти.
       Та не тільки в просторі змінюється лице зеленого покриву. Не менш мінливе воно і в часі — від весни до осені — в кожній зоні. Починаючи з весни протягом усього вегетаційного періоду встановлюється своєрідний конвеєр, вироблений у процесі тривалого еволюційного розвитку рослинних угруповань і окремих видів: одні квіти зацвітають, інші відцвітають, ніби передають естафету краси зеленого лиця Землі. Тому то наше знайомство з красивоквітучими видами рослин буде відбуватись за порами року; ранньою та пізньою весною, літом та осінню.

По материалам книги: Заверуха Б.В. "Квіти дванадцяти місяців"

<Предыдущая   След.>

MiGG&Co. 
http://добавить-сайт.in.ua  http://посещаемость-сайта.com.ua  http://работа-для-девушек.kiev.ua