Призрачно все в этом мире бушующем, есть только миг за него и держись
Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь!

.............................................................................................................................. Л. Дербенев
 


НАША ПЕСНЯ


ФОТОСЕСИИ
 
 
КЛИПЫ 
 
 
ФОТОАЛЬБОМЫ 
 
 
КНИГИ 


МИР УВЛЕЧЕНИЙ


 
поиск по сайту
МЕНЮ
Заглавная
БИБЛИОТЕКА
ИССЛЕДОВАНИЯ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ФОТОАЛЬБОМЫ
ВИДЕО
ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ
КУЛИНАРИЯ
РУКОДЕЛИЕ
Любознательным
НА ДОСУГЕ
ФАЙЛЫ
Пишите
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Библиотечный информационно-образовательный Портал
Мой дом

"Бібліофан" Дискусійний клуб

"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Посетителей
На сайте 141 гостей

Заглавная arrow Любознательным arrow Это интересно arrow Первоцвіт. Біографії квітів

Первоцвіт. Біографії квітів

      По всіх куточках землі української можна зустріти багаторічні рослини з розеткою прикореневих листків та безлистими квітконосними стеблами, увінчаними зонтикоподібними суцвіттями жовтих або рожево-фіолетових трубчастих або колесоподібних чи чашоподібних квіток. Різні види цих квітів цвітуть від ранньої весни і до середини літа. Це — представники роду первоцвіт (Primula) з родини первоцвітих. Рід — один з найбагатших, бо нараховує, близько шестисот видів, поширених у Європі, Середземномор'ї, Азії та в Америці.

      Чимало видів цього роду є високогірськими рослинами. В колишньому Радянському Союзі росте близько семидесяти видів, а на Україні — дев'ять.
      Наукова назва роду походить від латинського слова, яке в перекладі означав “перший”. Така назва дана за те, що ряд видів цього роду цвітуть ранньою весною одними з перших. Це відображає і українська родова назва — первоцвіт. До ранньоквітучих видів у нашій флорі належать низькорослі види, до півтора десятка сантиметрів заввишки, які квітують у березні-квітні.
     Первоцвіт безстеблий (Primula vulgaris Huds.) з світло-жовтими квітками зростає на лісових галявинах, узліссях, по чагарниках у Гірському Криму, зрідка в передгір'ях і горах Карпат і дуже рідко на Поліссі. Первоцвіт Сибторпа (Primula sibthorpii Hoifmgg.) з рожевими, пурпуровими, бузковими, блідо-палевими або блідо-жовтими квітками росте в гірських лісах, на галявинах у Гірському Криму. Обидва види рясно цвітуть, дуже привабливі, декоративні і навесні е справжньою окрасою гірських лісів. Пізніше, з половини квітня і до початку червня, яскраво-жовтими квітками на квіткових стрілках до трьох десятків сантиметрів заввишки цвіте первоцвіт весняний або лікарський (Primula veris L.). Цей вид зростав на узліссях, галявинах, трав'янистих схилах, по світлих мішаних та листяних лісах, чагарникових заростях звичайно в поліських та лісостепових районах і рідше в північно-східних районах степової зони. Оскільки рослина цвіте в другій половині весни, напередодні літа, а жовті квітки в зонтикоподібному суцвітті мають вигляд зв'язки мініатюрних золотих ключиків, то в народі її поетично називають ключики від літа, ключ, ключики. Мабуть, у цих назвах є відголосок давньогрецької легенди, за якою квіти первоцвіту є ключами богині весни Фреї. Фрея мала прекрасне багатобарвне намисто — райдугу. Коли богиня нахилялася, то там, де намисто торкалося землі, з нього випадали золоті ключі, які відкривали землю, і вона розквітала весняними квітами. А з самих золотих ключів, що впали на родючу землю, проростали жовті квітни первоцвітів.
      Одна з середньовічних легенд твердила, що первоцвіт виріс на місці ключів від раю, які випали з рук апостола Петра, А трапилось це так. Коли Петро почув, що чорти нібито підробили ключі від раю і хочуть заселити райський сад нечистою силою, то він так розгубився, що ключі випали з його рук і полетіли па землю.
      В давнину цій рослині приписували здатність виявляти заховані скарби. Це була своєрідна магічна ключ-трава. Вважалось також, що рослина має приворотну силу. Старовинні жерці-друїди варили з первоцвіту приворотне зілля — любовний напій. Між іншим, свого часу в застосуванні цього напою був звинувачений давньоримський письменник Апулей.
      Молоді прикореневі листки первоцвіту продовгуваті, зморшкуваті, по краю хвилясті, трохи схожі на шкірки молоденьких ягнят, тому рослину в народі називають ще баранцями, баранчиками. За весняне цвітіння її звуть також веснівка, веснянка, за трубчасті квітки — дзвінки, за колір квіток — жовтуха, малька жовта, медяник, буквиця жовта. Ще називають її лапи сорочі, опуцьки, примула, сережник, стигнячки, онисійка, зілля лісове, николайки, ручка, первенець лікарський та інші.
      Первоцвіт весняний має цілющі властивості і здавна відомий у народній, а пізніше і в офіційній медицині. З лікувальною метою використовують кореневище з корінням, листки і квіти. Найчастіше застосовують корені як чудовий відхаркувальний і сечогінний засоби. Дія коренів зумовлена головним чином сапонінами. Вони містять також глюкозиди примверин, примулаверин, ефірні масла, дубильні речовини, крохмаль, цукри. Рекомендується вживати відвар, який виготовляють з двох столових ложок подрібненого коріння і склянки води з додаванням меду або цукру. Приймають його 4—5 разів на день по одній столовій ложці при бронхіті, коклюші, астмі, простудних захворюваннях, грипі. З екстракту коренів виготовляють препарат примулен. Збирають кореневища в кінці літа. їх промивають, зав'ялюють на повітрі і добре висушують у приміщенні. Квітки використовуються в народній медицині як засіб проти головних болів, нервової слабості, при безсонні, простудних захворюваннях.
      Листки первоцвіту є справжніми чемпіонами серед зелені за вмістом аскорбінової кислоти, або вітаміну С. Його тут до 600 міліграм-процентів, б також провітамін А — каротин. Досить сказати, що два листочки первоцвіту містять добову дозу вітаміну С для дорослої людини. Недаремно в Англії та Нідерландах первоцвіт культивується як цінна салатна рослина. З листків готують цінні вітамінні салати, а також зелені суди, борщі, пюре.
      Лікарські властивості первоцвітів були відомі ще древнім грекам. Вони вважали, що первоцвіт в цілющою квіткою Олімпу — священної гори, на якій жили боги. Називали його квіткою дванадцяти богів і вважали, що в ньому містяться ліки від усіх хвороб. Щоправда, цілющі властивості первоцвітів у той час дуже перебільшували.
      В інших народів також існує чимало легенд, повір'їв, пов'язаних з первоцвітами. Наприклад, у німців існувало повір'я, що дівчина, яка першою у великодні свята знайде квітку первоцвіту, неодмінно цього ж року вийде заміж. Поетична легенда датчан розповідає про прекрасну небесну принцесу Ельф, котра, спустившись на землю, палко закохалась у вродливого юнака. Ельф не послухала богів і не захотіла покинути коханого і повернутись назад на небо. За це боги перетворили непокірну принцесу в первоцвіт, а юнака — у весняну анемону. В Англії вважали, що трубчасто-дзвоникоподібні пониклі квітки первоцвітів є притулком для казкових крихітних фей і гномів під час негоди.
      А ось первоцвіт золотистий, що зростає в горах Європи, жителі Швейцарських Альп вважають талісманом, який приносить щастя. Ранньою весною тут шукають квіти первоцвіту і прикрашають ними житла. Крім того, цей вид є також символом любові до батьківщини. Коли горянин кудись виїжджає, він бере з собою засушену квітку первоцвіту як пам'ять про рідні гори та близьких людей.
      Первоцвіти здавна культивуються як чудові декоративні рослини. В XVII—XVIII століттях вони були одними з улюблених садових квітів поряд з такими популярними декоративними квітами, як троянди, лілії, тюльпани. Особливою любов'ю користувались і користуються понині первоцвіти в Англії.
      Первоцвіт безстеблий увійшов у культуру близько трьохсот років тому. В результаті гібридизації з іншими видами виведено багато садових форм з простими і махровими квітками різноманітних кольорів: бордові, червоні, сині, фіолетові, жовті. Крім того, в культуру введено ще багато різних видів. Але всі вони не такі довговічні, як дикорослі види. У зв'язку з цим, є сенс вирощувати наших дикунів. Тим більше, що варто мати під рукою зелень для весняного салату чи борщу, а також ліки проти простудних захворювань,
      Первоцвіти добре розмножуються насінням і частинами кущів. Насіння висівають восени, сіянці зацвітають на другий рік. Розділяти кущі можна раз на три роки, найкраще ранньою весною або в серпні-вересні. Якщо довго не ділити розрослі екземпляри первоцвітів, то вони гірше цвітуть і навіть можуть вимерзти, бо а часом кореневище наближається до поверхні грунту.
      Для кращого розвитку первоцвітів потрібний родючий грунт, напівтінь, постійне забезпечення вологою. Гарний вигляд мають первоцвіти в групах, куртинах, бордюрах, рабатках, на галявинах парків, кам'янистих ярках.
      Крім названих трьох видів, на Україні досить поширений також первоцвіт високий [Primula elatior (L.) Hill.]. Він росте в лісах, на узліссях, галявинах, по чагарниках у Карпатах, Прикарпатті та західному Лісостепу. Ще чотири види, з яких три мають рожево-фіолетові квітки, поширені в Карпатах та ще один — у Криму. Цим поки що вичерпується видове різноманіття роду золотих ключиків від літа, або первоцвітів на українській землі.

По материалам книги: Заверуха Б.В. "Квіти дванадцяти місяців"

<Предыдущая   След.>

MiGG&Co. 
http://добавить-сайт.in.ua  http://посещаемость-сайта.com.ua  http://работа-для-девушек.kiev.ua