Призрачно все в этом мире бушующем, есть только миг за него и держись
Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь!

.............................................................................................................................. Л. Дербенев
 


НАША ПЕСНЯ


ФОТОСЕСИИ
 
 
КЛИПЫ 
 
 
ФОТОАЛЬБОМЫ 
 
 
КНИГИ 


МИР УВЛЕЧЕНИЙ


 
поиск по сайту
МЕНЮ
Заглавная
БИБЛИОТЕКА
ИССЛЕДОВАНИЯ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ФОТОАЛЬБОМЫ
ВИДЕО
ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ
КУЛИНАРИЯ
РУКОДЕЛИЕ
Любознательным
НА ДОСУГЕ
ФАЙЛЫ
Пишите
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Библиотечный информационно-образовательный Портал
Мой дом

"Бібліофан" Дискусійний клуб

"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Посетителей
На сайте 136 гостей

Заглавная arrow Любознательным arrow Это интересно arrow Півонія. Біографії рослин

Півонія. Біографії рослин

     Одна із стародавніх легенд розповідає, що якось богиня Флора — володарка зеленого світу рослин і квітів — зібралась у далеку мандрівку. На час своєї відсутності вона хотіла залишити заступника. Флора зібрала всі квіти, щоб ті самі вибрали заступника богині. Всі квіти були зачаровані красою й витонченістю троянди і воліли саме її обрати на цю посаду. Але півонія була категорично проти. Вона вважала, що кращої і гіднішої від неї немає нікого. Півонія із зневагою дивилась на троянду, бундючилась і червоніла, щоб перевершити її величиною й кольором. Звичайно, така поведінка обурила всіх, і квіти одностайно обрали троянду. Щоб покарати півонію за її негідну поведінку, Флора повеліла, щоб ця гордовита і чванлива квітка назавжди залишилась такою надутою і порожньою. Нехай жоден метелик не дарує їй своїх поцілунків, нехай жодна дівчина не прикрасить нею своїх грудей” сказала богиня квітів. Так півонія стала символом пустої чванливості і зарозумілості.

        Звичайно, ця легенда створена про культивовані махрові півонії. Історія півоній — широко відомих дуже декоративних квіток — губиться в глибокій давнині. Особливою шаною користувалися півонії в древньому Китаї, де різними сортами її засаджували цілі сади. В цій країні півонія була символом кохання. В деяких інших східних народів квітка півонії е символом соромливості. Хоча є велика кількість махрових сортів півоній (до наших днів виведено понад три тисячі різноманітних сортів), проте заслуговують уваги й дикорослі немахрові види її з гарними витонченими квітками та раннім цвітінням. Крім того, дикорослі види — це цінний матеріал для гібридизації і виведення нових сортів.
      Рід півонія з родини жовтецевих нараховує близько тридцяти дикорослих видів, поширених у Європі, Азії, та Північній Америці. Це переважно трав'янисті багаторічні рослини з бульбоподібно потовщеними коренями та поодинокими квітками. В колишньому Радянському Союзі зростає 16 видів півоній, а на Україні — три.
      На півдні Лісостепу та в Степу і степовому Криму по узліссях, на степових схилах та залишках цілинних степів зростає півонія тонколиста, або воронець (Paeonia tenuifolia L.). Це багаторічна трав'яниста рослина у ніжними, мереживними листками, розсіченими на лінійно-ниткоподібні частки, та інтенсивно криваво-червоними квітками до восьми сантиметрів у діаметрі. Квітки складаються з 8—10 пелюсток, а всередині жовтогарячим забарвленням виділяються багато тичинок та декілька маточок, з яких згодом утворяться повсти-стоопушені листянки.
      У квітні-травні, коли воронець масово зацвітав, степові ділянки набувають надзвичайно святкового вигляду. Зелений килим трав ніби спеціально прикрашається кумачевими барвами квітів на честь травня. Видовище справді надзвичайної краси! Ця краса є лихом для воронцю. Чудові нарядні квіти приваблюють до себе браконьєрів, які хочуть нажитись на пограбуванні рідної природи, їх безжально виривають на букети, які щовесни тисячами продають у великих містах. Тому воронець, поряд з цілим рядом інших рідкісних рослин, потребує охорони.
      У східній частині Криму на кам'янистих степах вростає близький вид — півонія кам'яниста (Раеопіа lithophila Kotov.). А на гірських лісових і відкритих схилах у Криму росте ще півонія тричі трійчаста (Раеопіа triternata Pall.) з двічі трійчастими широкоовальними листками та великими гарними бузково-рожевими Або червоними квітками. Цвіте вона в травні-червні. Цей вид дуже декоративний і є справжньою окрасою Кримських гірських лісів.
      Наукова назва роду походить від імені давньогрецького лікаря Пеона — учня славнозвісного Ескулапа. Один з давньогрецьких міфів розповідав, що Пеон вилікував коренями півонії Плутона, якого тяжко поранив Геркулес. Ескулап став заздрити тому, що Пеон перевершив його в майстерності лікування, і вирішив отруїти свого учня. Але Плутон не допустив убивства і перетворив свого рятівника на квітку, яка стала називатись іменем Пеона.
      В давній Греції півонії широко використовувались Для лікування багатьох хвороб. До цієї рослини ставились шанобливо і навіть набожно. Таке ставлення зберігалось і протягом середньовіччя. В ті часи корені півонії прикладали до серця при задусі, подагрі, ними ж лікували від епілепсії, судорог, використовували їх у кулінарії як прянощі.
      Подекуди півонії використовують і тепер в народній медицині. Так, у Болгарії за допомогою коренів і квіток дикорослої півонії декоративної (Раеопіа peregrina Miller) виводять камені з нирок, лікують істерію, епілепсію, застосовують як сечогінний засіб тощо. Зважаючи на отруйність півонії, ліки з неї вживають дуже малими дозами.
      В народній медицині Сибіру широко застосовують півонію мар’їн корінь (Paeonia anomala L.). Корені цього виду використовують при хворобах шлунка, кровотечах, а також при лихоманці, кашлі, ревматизмі, гіпертонії, безсонні, епілепсії, для лікування ерозії та ракової хвороби матки. Досліди, проведені в Томському медичному інституті, підтвердили цілющу дію кореня при шлунково-кишкових захворюваннях. У коренях виявлено велику кількість різних мікроелементів, зокрема стронцій і хром. Мабуть, саме тому вони допомагають при деяких формах ракових захворювань.
      Використовують у народній медицині й інші частини рослини. Настій насіння застосовують при гастритах і маточних кровотечах, а пелюстки квіток, настояні на горілці,— для лікування епілепсії. Останнім часом рослину почали використовувати в науковій медицині у вигляді десятипроцентної настойки стебел з листям і коренів при неврозах і безсонні. Слід зазначити, що біохімічний склад наших видів півоній ще зовсім не вивчений, і хто знає, які цінні властивості вони відкриють у майбутньому людям. Отож шануйте ці гарні квіти!

По материалам книги: Заверуха Б.В. "Квіти дванадцяти місяців"

<Предыдущая   След.>

MiGG&Co. 
http://добавить-сайт.in.ua  http://посещаемость-сайта.com.ua  http://работа-для-девушек.kiev.ua